Слово "кінцевий" означає, що щось має межі або кордони. Воно походить від того ж кореня, що і слово "фініш", як у випадку з фінішною лінією в перегонах. Коли щось є кінцевим, це означає, що якщо ви зайдете досить далеко, ви прийдете до кінця. Якщо немає кінця, то це не кінцеве; це "нескінченне".

Аналогічно, слово "вічний" означає необмежений часом.

Ми можемо майже, але не зовсім, уявити собі щось нескінченне і вічне. Думати про щось, що є дійсно дуже великим, або що займає дійсно багато часу, не зовсім точно, тому що нам дійсно потрібно думати про щось, що виходить за рамки фізичного розміру і тривалості. Але це, принаймні, початок, в розтягуванні нашого розуму, щоб розглянути, якою може бути природа Бога.

Ось ми маємо фізичний всесвіт. Він, мабуть, походить від чогось. Крім того, ми маємо ці проблиски того, що існують також і духовні реальності. Математика припускає, що існує більше "вимірів", необхідних для того, щоб допомогти зрозуміти фізичний світ. Деякі люди мають досвід, близький до смерті. Деякі вмираючі люди, здається, спілкуються з людьми, які вже померли. Ці речі, принаймні, вказують на те, що може існувати потойбічне життя та/або духовний план існування - і що Бог існує.

У новохристиянській теології ми віримо, що існує нескінченний, вічний Бог. Він є Божественною Любов'ю, яка є джерелом всього, і Божественною Мудрістю, яка надає форму цій любові. Він не обмежений ні простором, ні часом.

Таке уявлення може зробити Бога далеким і безособовим, але логічно, це не повинно бути так. Нескінченний Бог є "достатньо великим", достатньо здатним, щоб одночасно творити і підтримувати всесвіт, і вливатися в кожного з нас у спосіб, що відповідає нашій здатності приймати його приплив. Бог, який має перспективу вічності, також має здатність в межах цієї перспективи діяти в нашому житті, в нашому часі, навіть якщо ми не можемо цього сприймати.

Ці поняття знаходяться на межі багатьох видів мислення - науки, філософії, математики, релігії. Існує глибинна гармонія цих дисциплін, але іноді її важко побачити, особливо тому, що ми можемо бути заблоковані упередженнями і тому, що ми оперуємо обмеженим розумом, борючись з речами, які ми можемо реально бачити лише видимість.

(Для довідки див. Истинная Христианская Религия 27-33)

27. THE INFINITY OR THE IMMENSITY AND THE ETERNITY OF GOD

There are two properties peculiar to the natural world which make everything in it finite. One is space, the other time. Because that world was created by God, and spatial distances and periods of time were created along with it and serve to define it, their two starting-points, immensity and eternity, need to be discussed. For the immensity of God relates to space, and His eternity to time, while His infinity embraces both immensity and eternity. But since infinity transcends the finite, and it is beyond the finite mind to grasp it, to permit some sort of perception of it, the following series of propositions will be discussed:

(i) God is infinite, because He is and comes into being in Himself, and everything in the universe is and comes into being from Him.

(ii) God is infinite, because He existed before the world did, and thus before space and time came into existence.

(iii) Since the making of the world God is non-spatially in space and non-temporally in time.

(iv) The infinity [of God] as predicated of space is called immensity, and as predicated of time is called eternity. Despite these predications His immensity is totally devoid of space and His eternity is totally devoid of time.

(v) There is much in the world which can enable enlightened reason to see the infinity of God the Creator.

(vi) Every created object is finite, and the infinite is contained in finite objects as in receivers, and in human beings as images of it. These propositions will be explained one by one.