(Це з промови преподобного В.Е. Ортвейна в каплиці коледжу Брін Атін 16 вересня 2002 року. ¹ )

"Проголосіть свободу по всій землі всім її мешканцям". (Левит 25:10)

Цей вірш з книги Левит викарбуваний на Дзвоні Свободи. Це дуже доречно, адже, як говорить Господь в Євангелії від Іоанна, саме Його Слово робить людей вільними.

Він сказав не просто "істина зробить вас вільними", а саме так:

"Якщо ви перебуватимете в Моєму Слові...., то пізнаєте правду, а правда визволить вас". (Иоан. 8:31-32)

Оскільки Господь створив нас вільними, прагнення до свободи закладено в самій природі людини. Саме слово "людина" означає "вільний". Дві здібності, які роблять нас людьми, - це свобода і розумність.

Ось чому свобода - це право. Це слово, "право", сьогодні використовується дуже вільно; люди кажуть, що вони мають право на всілякі речі - освіту, роботу, медичну допомогу - але право бути вільним є основним і абсолютним правом, тому що воно випливає з того, ким ми є насправді, за задумом, за Божественним декретом.

Ось чому в Декларації незалежності це право названо "невідчужуваним", правом, яким люди "наділені від свого Творця". Це право не надається жодним урядом чи людською установою, а походить від Бога.

Аналогічно, Конституція Сполучених Штатів не є документом, що визначає права, надані народу урядом; якраз навпаки. Вона описує повноваження, надані уряду народом, і встановлює суворі обмеження на ці повноваження, щоб уряд не зазіхав на свободу народу.

Ці документи - Декларація незалежності та Конституція - з яких виросла американська форма правління і на яких вона ґрунтується, є відлунням того давнього левітського проголошення свободи.

У вченні Нової Церкви свобода і раціональність нерозривно пов'язані. Нам дана свобода, тому що наше з'єднання любов'ю з Господом повинно бути взаємним; любов може бути тільки вільно віддана і прийнята. А раціональність нам дана заради свободи.

Що б означало бути вільним без розуміння?

Писання дають нам нові і досить глибокі визначення понять "розумність" і "свобода". Розумність визначається як здатність розуміти, що є добрим і істинним (Божественной Любви и Мудрости 240) Це не холодна логіка, не використання розуму, окрім любові та релігійної віри, а здатність осягнути духовні принципи і застосувати їх до природного життя. Це "здатність приймати духовне світло". (Божественной Любви и Мудрости 247) Тому воно тісно пов'язане з поняттям "совість". Людина без совісті може міркувати дуже розумно, але не буде "раціональною" в тому сенсі, в якому це слово вживається в Писаннях.

Дуже схожа концепція раціональності панувала у засновників Сполучених Штатів. Вони цінували розум і з підозрою ставилися до догм і забобонів усталених церков, але з багатьох їхніх висловлювань видно, що Вашингтон, Адамс, Джефферсон, Франклін та інші засновники не уявляли собі розум як інтелектуальну діяльність, відмінну від визнання Бога і Його Слова. Навпаки, на їхню думку, доброчесність і релігійна чутливість розглядалися як невід'ємні елементи раціонального.

"Свобода" визначається в Писаннях як здатність робити - не те, що тобі хочеться робити в даний момент, а робити те, що є правдивим і добрим. (Божественной Любви и Мудрости 240)

І знову ж таки, ідеал свободи, який панував у авторів американської форми правління, був схожим. Громадянська свобода, яку вони прагнули встановити, була не лише для матеріального комфорту і задоволення людей, але й для того, щоб вони могли вільно вдосконалюватися духовно і ставати більш істинно людськими.

Чи ви говорите, що свобода може існувати лише разом з розумом, чи разом з порядком - це одне й те саме. Використання розуму полягає в тому, щоб розпізнати те, що є впорядкованим - у найвищому сенсі, те, що узгоджується з небесним порядком - і принести цей порядок у наше життя.

Справжній порядок випливає з духовної любові. Справжній порядок людського життя не приходить із зовнішнього примусу, а зростає природно в суспільстві, коли любов людей керується Словом.

Коли немає порядку зсередини, від людей, які вільно і раціонально керують власним життям і стримують свої ниці апетити та імпульси, тоді виривається пекло, і заради свого виживання суспільство змушене наводити порядок, нав'язаний ззовні, силою.

Суть в тому, що ліцензія - це не свобода, ліцензія руйнує свободу. Ми повинні навчитися розрізняти ці два поняття. Свобода без відповідальності не витримає. Недостатньо вимагати своїх прав, ми повинні нести відповідальність, яка робить ці права можливими. "Якщо ви перебуватимете в Моєму Слові, ви будете вільні". (Иоан. 8:32)

Відповідальність - це відповідальність перед Богом і ближніми. Любов до Господа і любов до ближнього - ці дві великі заповіді Слова Божого визначають суть нашої відповідальності, а їх дотримання є запорукою збереження прав, які ми так високо цінуємо.

Все починається з уникання зла як гріха. Це перше застосування розуму: прийняти світло істини і в цьому світлі розпізнати зло в собі з метою його обмеження та усунення. І це перше використання свободи: змусити себе слідувати істині

замість наших власних природних бажань.

Це знайоме нам вчення Нової Церкви про те, що ми несемо особисту відповідальність уникати зла як гріха, робить цю релігію ідеально придатною для вільного суспільства - так само, як і доктрини про корисність, милосердя, свободу і раціональність та інші.

Справжня свобода може існувати лише при справжній раціональності - тобто там, де є розуміння духовної істини і прийняття тих принципів і чеснот, які визначають небесний порядок. Іншими словами, справжня свобода не може існувати окремо від визнання Бога і готовності жити за Його Словом.

Це стосується як свободи окремої людини, так і громадянської свободи нації. Засновники Сполучених Штатів дуже чітко усвідомлювали той факт, що тип уряду, який вони створювали, передбачає доброчесних громадян. Вони говорили про це досить чітко. Народовладдя буде працювати тільки тоді, коли народ буде доброчесним народом.

Оскільки вони усвідомлювали, наскільки корумпованою є людська природа, в їхніх працях можна виявити нотки скептицизму щодо того, що уряд, який вони встановлювали, зможе вистояти. З іншого боку, оскільки вони довіряли провидінню, вони також були сповнені надії.

Саме слово "чеснота" в наші дні має старомодне звучання. Нам зручніше говорити про "цінності" - набагато гнучкіше, менш вимогливе поняття. Для нашого витонченого вуха самі назви традиційних людських чеснот звучать химерно, якщо не відверто банально. Побожність. Смиренність. Мужність. Цнотливість. Чесність. Патріотизм. Терпіння. Працьовитість. Ощадливість. Самодостатність, а також готовність співпрацювати з іншими на благо всієї громади.

Але якщо ми хочемо залишитися вільними, такі чесноти є необхідними. Небесні ідеали не спускаються на землю легко і безконфліктно. Їх втілення не буде досконалим, бо не є досконалими люди і не є досконалим цей світ.

З огляду на це, тріщина на Дзвоні Свободи, здається, лише робить його ще кращим символом американської свободи. Америка - це робота в процесі. Вона завжди була і завжди буде такою. Її великі ідеали можуть бути лише недосконалими, але прагнення країни до їх більш досконалого втілення ніколи не припиняється.

Нехай так буде і з кожним з нас. Хто з нас може сказати, що повністю відповідає тим ідеалам, які ми сповідуємо? Але ми повинні продовжувати намагатися. І в цьому далекому від досконалості світі американський експеримент вільного правління все ще світить світові як маяк.

Часто кажуть, що "мир починається з мене". Або "милосердя починається з мене". Так само і зі свободою. Ми несемо відповідальність за те, щоб перевірити себе і прагнути бути гідними громадянської свободи, якою ми користуємося. (Див. Истинная Христианская Религия 414.)

Господь сказав, що ми не повинні ховати своє світло під сукно, але нехай воно світить так, щоб його бачили інші. Це стосується і світла свободи. І звуку свободи. Якщо ми будемо цінувати її, і розуміти її природу, і працювати над тим, щоб бути гідними користуватися нею, то заповідь Господня буде виконана, і радісний звук свободи буде лунати все гучніше по всій землі, для всіх її мешканців.

Poznámky pod čarou:

240. A person has in him two faculties from the Lord which distinguish him from animals. One of these faculties is his ability to understand what is true and what is good. This faculty is called rationality, and it is a faculty of his intellect. The other faculty is his ability to do what is true and good. This faculty is called freedom, and it is a faculty of his will. For a person can think in accordance with his rationality whatever he wishes, either in accord with God or in opposition to God, or in accord with the neighbor or in opposition to the neighbor, and he can also will and do what he thinks. Or, when he envisions misfortune or fears punishment, he can in freedom refrain from doing it.

[2] It is because of these two faculties that a person is human and distinguished from animals.

A person has these two faculties from the Lord, and he has them continually from the Lord. Nor are they taken away, for if they were taken away, his humanity would perish.

The Lord dwells with every person, be he good or evil, in these two faculties. They are the Lord's abode in the human race. It is because of this that everyone, whether good or evil, lives to eternity.

However, the Lord's dwelling in a person is nearer as the person uses these faculties to open the higher degrees in him. For by their opening he comes into higher degrees of love and wisdom, thus drawing nearer to the Lord.

It can be seen from this that according as these degrees are opened, so the person is in the Lord, and the Lord in him.